Курс Марії Титаренко «жіноча нон-фікшн журналістика» та його плоди

В осінньому семестрі 2017 року в межах Лекторію СУА з жіночих студій УКУ студентам медіакомунікацій і журналістики було запропоновано авторський семестровий курс доцентки кафедри медіакомунікацій УКУ Марії Титаренко “Жіноча нон-фікшн журналістика” (коротку промо-візитівку курсу можна прочитати на профілі лекторки).

Аналогічний курс (щоправда, із акцентом на українському сучасному репортажі) в межах лекторію СУА вже було успішно проведено лекторкою восени 2015 року. Цьогоріч курс було вперше апробовано в межах навчального електронного середовища CMS УКУ, тобто зареєстровані на курс студенти автоматично отримували всі завдання, читанки, новини із курсу на сайті та своїх скриньках, а також мали змогу прикріплювати і читати/коментувати тексти одні одних безпосередньо на сторінці курсу в CMS.

Отже, запропонований курс містив три базові блоки: теорію художнього репортажу; читанку найяскравіших представниць жанру; і найважливіше – практичний блок, в якому студенти самі пробували писати репортажі і вправлятися у жанрово-стилістичних прийомах нон-фікшну. Кожне із 16-ти занять починалося із півгодинної творчої розминки-випробування: приміром, необхідно було нестандартно, але правдиво, описати ландшафт за вікном; віднайти унікальні деталі в кімнаті, які б можна було інкрустувати у текст; описати як кипить чайник (звукопис); переговорити з колегою і вивудити найпромовистішу деталь її характеру для опису портрета; закодувати предмет у метафору-інтригу та ін. В такий спосіб студенти не лише тренували нон-фікшн прийоми і методи збору/відбору матеріалу, але й свою спостережливість, вміння підмічати найважливіше/неординарне/унікальне/непримітне, тобто вміння не лише дивитися, але бачити, не лише слухати, але чути.

 

 

У практичному блоці студенти також мали змогу написати три повноцінні репортажі. Першим завданням було написання репортажу з певної локації (за домовленістю, зі салону краси). Кожен представлений репортаж показував неординарних героїв і місця, прийоми і сюжетні несподівані повороти. Саме в цьому завданні авторки мали змогу продіагностувати   свої перші тексти-проби на так звані “найчастіші помилки новачків” за випрацьованим алгоритмом лекторки і переписати-покращити тексти з урахуванням всіх недоглядів. Авжеж, хтось мусив повністю переписувати текст. Другим завданням було прожити один день із героєм/героїнею і написати розгорнуте інтерв’ю-репортаж. Фінальним завданням для студентів було написання і публікація (або подання на конкурси з художнього репортажу) власного студентського нон-фікшн репортажу. Сподіваємося, що деякі із цих текстів невдовзі будуть опубліковані і ви самі зможете оцінити майстерність їхніх авторок.

Вочевидь, слабкою є та практика, яка не підкріплена теорією і читанками-зразками. Відтак в межах курсу студенти ретельно вивчали властиво сам жанр New Journalism: його ґенезу, класифікацію, особливості, піджанр Gonzo, представниць американської, польської, білоруської та української традицій. Розглядали конкретні жанрово-стилістичні приклади автобіографічного, подорожнього, історичного, екологічного і портретного нон-фікшну, а також приклади реконструйованого репортажу, репортажу-інтерв’ю, репортажу-замальовки тощо. Окрім того, студенти мали змогу долучитись до відкритої дискусії за участі лекторки в книгарні “Є” під назвою “Художній репортаж: факт vs вигадка” (14 листопада 2017).

Найнесподіванішим результатом курсу став авторський сайт трьох студенток магістерської програми з медіакомунікацій УКУ І. Волощак, К. Лопушанської і Г. Чорнобровкіної про нон-фікшн журналістику під назвою «V.I.E.W.». Отож, щиро сподіваємося, що посіяні зерна прочитаного курсу ще плідно попроростають на полі українського художнього репортажу на подив самої лекторки і студентів!

 

СТУДЕНТСЬКІ ВІДГУКИ ПРО КУРС

 

Ірина Волощак, студентка-магістрантка медіакомунікацій УКУ: “Курс «Жіноча нон-фікшн журналістика» – яскравий, бо це не просто вивчення, а справжнє занурення у художню журналістику. Як учасниця курсу я мала змогу спробувати себе в ролі читачки, критикині й авторки. Креативні прийоми письма та дружня атмосфера просто спонукають творити! А ще я навчилася фіксувати та смакувати деталі”.

 

 

 

Катерина Лопушанська, студентка-магістрантка медіакомунікацій УКУ: “Почну з того, що до курсу я мала дуже загальне поняття про художній репортаж. Вдало підібрані авторки та твори, яких ми досліджували та аналізували разом з лекторкою, викували моє розуміння нон-фікшн журналістики та навчили смакувати кожним добре сконструйованим реченням. Найважливіше –  цей курс зламав мої стереотипи та власні обмеження у правдивому творчому письмі. Тут я відкрила для себе невисихаюче джерело прийомів, фішок та секретів. Я дізналася як зробити так, щоб текст звучав різними звуками, пахнув (не обов’язково приємно), говорив  різними голосами, та містив у собі промовисті деталі, які добре вимальовують картинку в голові. Особлива подяка лекторці за те, що змусила кожного повірити в свої творчі сили, розкрити власний потенціал, навчила не боятися креативу, зокрема неологізмів, та шліфувати свій текст до сліпучого блиску. Підсумовуючи, додам, що для мене та ще двох колег із курсу, Ірини Волощак та Анни Чорноброкіної, курс став ще й натхненням та матрицею для іншого проекту: сайту про нон-фікшн журналістику «V.I.E.W.». Тому, для мене цей курс є стежкою для власного творчого та журналістського розвитку, яка має початок, але не має кінця”.

 

Ганна Чорнобровкіна, студентка-магістрантка медіакомунікацій УКУ: “Нон-фікшн журналістика – це коли не просто розказати історію героя (а вашим героєм може виявитись навіть вазон, що вже давненько припав пилом, так-так), це пережити та відтворити реальність героя настільки детально, увиразнюючи кожен ракурс, аби читач відчув свою присутність у цій реальності. Саме так, реальніше від реального. Курс із “Жіночої нон-фікшн журналістики” допоміг мені розвинути свою спостережливість і навчив помічати екшн у буденному житті. Адже часом перед самим носом у нас трапляються неймовірні історії, про які варто розповідати, але за “буденним” антуражем ми не бачимо цих “кінематографічних родзинок”.

 

 

Ганна Аргірова, студентка-магістрантка журналістики УКУ: “Якби у мене була можливість, то я би пройшла цей курс ще раз. Його головна перевага – це практичні навички, які ти отримуєш протягом цих занять, хоча я думала, що записуюся на теоретичну дисципліну. Кожна пара починалася з цікавих вправ, які розвивають вміння писати, а через декілька занять я написала свій перший репортаж. Проте найважливіше для мене було те, що на цих парах не лише працюють із текстом, а й насолоджуються ним. Курс хороший не лише у професійному плані, але й для душі”.

 

 

Діана Горбань, студентка-магістрантка журналістики УКУ: “Цей курс допоміг мені краще зрозуміти інструменти репортажу і його філософію. Найкращі моменти були у практиці, коли ми в групці робили невеличкі творчі завдання. І робота в полі теж дуже надихає!”

 

 

 

 

Олена Високолян, студентка бакалаврату журналістики ЛНУ ім. І. Франка: “Дякую за курс із жіночого нон-фікшну. Мене кожного разу після занять переповнювало від натхнення! Особливо крутими були вправи на художні прийоми, аналіз текстів, творчі завдання. Дякую за цю можливість. Мені хочеться продовження”.