Цікаві події осіннього семестру в межах діяльності Лекторію

Осінь – пора багата на різноманітні події. Не став винятком і Лекторій СУА з жіночих студій. Протягом осіннього семестру відбулося три відкриті заходи, на яких говорили про роль жіноцтва в різних аспектах культури та історії.

Зокрема, відбулися дві цікаві лекції у співпраці із навчально-дослідницькою програмою іберійських студій: «Сестра Хуана Інес де ля Крус (1651–1695): монахиня-поетеса в колоніальній Мексиці» та «Свята Тереза від Ісуса (1515–1582): монахиня-реформаторка в імперській Іспанії». В іспанському суспільстві ранньої модерності жінка була позбавлена засобів для утвердження власної особистості; її усували на другий план і в усіх справах підпорядковували чоловікові. Для самореалізації вона могла обирати між двома можливостями: шлюб або монастир. Під час згаданих презентацій розглянули досвід успішних жінок в патріархальному суспільстві.

Нагадаємо, що крім цього в осінньому семестрі 2017-18 студенти різних програм мають нагоду прослухати такі курси: 

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЖІНОЧА НОН-ФІКШН ЖУРНАЛІСТИКА

Лекторка: Титаренко Марія

ПРОБЛЕМА ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГІВ (ЖІНОЧИЙ ВИМІР)

Лекторка: Наталія Мачинська

СУЧАСНА ВІЙНА ОЧИМА ЖІНОК

Лекторка: Тетяна Лапан

З жовтня відбувся семінар-презентація «Сестра Хуана Інес де ля Крус (1651–1695): монахиня-поетеса в колоніальній Мексиці». Представляв творчість цієї унікальної особистості Сергій Борщевський, перекладач творів с. Хуани українською мовою. Адже донедавна її не знали в Україні. Та за останні три роки Сергій Борщевський переклав і видав чотиритомник її творів – найповніше неіспаномовне видання в світі. Хоча про с. Хуану існує багато досліджень, вона залишається загадкою. Без неї література латинської Америки була б зовсім іншою.

С. Хуана народилася в сер. XVII століття, як позашлюбна дитина, в шляхетній сім’ї іспанського походження. Вона була дуже сильною натурою, знала чого хотіла ще змалку і досягала цього, хоч і ніколи не мала «сприятливого вітру» у житті. Скажімо, тоді жіноча освіта обмежувалася, так званою, «школою подруг». Дівчинка опанувала всю програму за кілька років. Постриг вона прийняла в 16 років у монастирі св. Єроніма в Мехіко. Нині там дослідницький центр.

Сестра Хуана вільно володіла всіма засобами багатої іспанської мови, вишукано висловлювалася на будь-яку тему. Вона була дуже дотепною, писала поетичні, драматичні твори, багато епіграм. Наприкінці життя на неї посипалося багато звинувачень від заздрісників, бо її творчість багатьох дратувала, навіть її сповідник відступився від неї.

Письменниця створює полемічний твір на свій захист «Відповідь сестрі Філатеї», посилаючись на Святе Письмо та Отців Церкви. Згадуючи видатних жінок зі світової історії та святих, Сестра Хуана Інес де ля Крус доводить, що нічого дивного чи поганого нема в тому, коли жінка є високоосвіченою.

Другий захід у співпраці з програмою іберійських студій відбувся 5 жовтня. На ньому говорили про жіночі образи в імперській Іспанії на прикладі монахині-реформаторки св. Терези від Ісуса. Доповідачем виступив дослідник іспанської літератури Олександр Пронкевич, професор Чорноморського національного університету імені Петра Могили. Лектор розповів, яким чином представлений образ жінки в добу ранньої модерності в іспанській літературі, і як реалізується жіноча творчість в Іспанії XV-XVII століттях.

Слухачі дізналися про знакові тексти тієї доби на прикладі творінь Терези Авільської. Олександр Пронкевич стверджує, що не можна вважати її письменницею, адже теорія літератури не здатна охопити її твори. У святій Терезі від Ісуса бачимо іншу іпостась жінки – виразник святості. Найвідоміший її текст – «Внутрішній замок» – вершина містичної прози, яка допомагає краще пізнати, що таке апофатичне богослов’я. Дослідникам також цікаво відстежувати творчий діалог св. Терези зі св. Іваном від Хреста та особливості її поетичних творів. «Тереза Авільська стала геніальною письменницею, не будучи письменницею,» – підсумував доповідач.

Ще один цікавий аспект літератури цієї доби – шахрайський роман – пікареска. Це справжня енциклопедія негативних типажів, серед яких чимало жінок. Так, дуже часто жінка розглядається як загроза або спокуса.

Яскраві жіночі образи зустрічаємо в драматургії. Наприклад, Тірсо де Моліна, який хоча і був ченцем, у своїй комедії інтриги «Дон Хіль» глибоко розкриває психологію жінки. У п’єсі «Дама-примара» бачимо активну жінку в процесі творення власної долі. Деякі критики навіть називають це «протофемінізмом».

Величезний влив на сприйняття жінки в тогочасному суспільстві справили твори Сервантеса. На думку Олександра Пронкевича, до нього ще ніхто не ставився з такою повагою до жінок. Лектор розповів також про письменницю, яка залишила помітний слід в літературі. Марія де Сайас Сотомайор під впливом Сервантеса написала три книги новел.

Говорячи про образ жінки в добу ранньої модерності, варто згадати постать Періс Ґалараґи – відому, як «черниця-лейтенант». Існує текст-автобіографія про жінку, яка протягом кількох десятиліть приховувала свою стать, брала участь в численних війнах. Однак в кінці була розкрита. Про неї є чимало кінофільмів, книжок, навіть комікси. Тут відстежуємо надзвичайно популярний в ті часи мотив перевдягання.

Олесандр Пронкевич стверджує, що образ жінки в іспанському контексті надзвичайно суперечливий. Жінка, яка прокладає собі шлях, зустрічає засудження, сприймається як небезпечний гравець, однак вона змінює цей патріархальний порядок зсередини, в тому числі шляхом духовних пошуків.

В кінці жовтня слухачі Лекторію жіночих студій змогли перенестися в ближчий контекст – Галичину кінця ХІХ – початку ХХ століття та подивитися на становище жінок в цю добу. Ця мандрівка відбулася завдяки Іванні Черчович, молодшій науковій співробітниці Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 24 жовтня вона провела відкриту лекцію на тему «Ув’язнені повсякденням: жінки в середовищі української інтелігенції Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ століття».

Доповідачка розповіла, що жінки не одразу зайняли помітну позицію в українському просторі Галичини означеного часу. Через те, що їм приписували винятково приватну сферу діяльності, обмежену домом і сім’єю. Виникало враження, що жінок для історії не існувало, або було дуже мало.

За винятком кількох відомих жіночих імен життя загалу видавалося майже непомітним, особливо на тлі зримих громадських досягнень чоловіків. Однак, протягом другої половини ХІХ ст. ця ситуація почала змінюватися. У контексті поширення ідей емансипації і розвитку національного руху, в ідеалах якого жінки знаходили свої окремі ролі, «невидиме» становище жінок час до часу зазнавало критики.

Під час лекції Іванна Черчович розповіла, як на повсякденне життя жінок з середовища української еліти, впливали, з одного боку, суспільна дискусія навколо «жіночого питання»,  і національний рух з іншого. У результаті процесу взаємовпливів змінювалися моделі жіночого виховання і навчання, і з часом освіта і вибір професії (як найбільш очевидні наслідки емансипації) позначалися на життєвих стратегіях жінок. На прикладах бачимо, як формувалися сфери очікуваної громадської участі жінок, а ролі жінок у сім’ї почали змінюватися у контексті емансипаційних ідей у сумі з національною риторикою.