В рамках Лекторію СУА з жіночих студій відбулася відкрита лекція «Жіночі громадські організації і маріологія правозахисту»

30 березня 2016 р. в рамках Лекторію СУА з жіночих студій відбулася відкрита лекція «Жіночі громадські організації і маріологія правозахисту», яку прочитала Єлена Волкова – доктор культурології (МГУ), громадська діячка і правозахисниця, гостьова лекторка філософсько-богословського факультету УКУ.

DSC00957Лекторка розповіла про цінність дослідження громадських рухів, особливо жіночих, як чинника становлення свідомого суспільства, і як крізь призму такої боротьби матерів за права їх дітей можна подивитися на маріологію з іншої перспективи. В контексті дискусій, які тепер відбуваються в середовищі РПЦ – це особливо актуально. Адже не так давно Патріарх Кирил назвав гуманізм, в тому числі захист прав людини, – «глобальною єрессю людинопоклонства». На думку доповідачки, таким чином релігійна мова перетворюється на агресивну релігійну риторику. Тому ідея «маріології правозахисту» постає як спроба розвитку іншого типу релігійного мовлення – опозиційного.
Єлена Волкова поставила питання, чому опозиціонери звернулися саме до Богородиці. Звертаючись до історії розвитку правозахисного руху, а власне жіночих ГО, досліджено розвиток «протестного» образу Богородиці, як захисниці прав людини, гідності та справедливості, захисниці власне людини відкиненої, приниженої й гнаної.

Звідки виросла концепція «Маріології правозахисту»
Доповідачка розповіла, як формувалася жіноча гілка «правозахисної єресі» в Росії. На початку 90-х громадських організацій в Росії фактично не було. Але саме тоді виник рух солдатських матерів, який постав «на крові своїх дітей». Виникає питання, чи людині потрібно було страшне потрясіння, щоб об’єднатися та проявити солідарність. Західні вчені слідкували за цим процесом, видавши декілька книг англійською і німецькою про організації солдатських матерів.

Материнство і правозахист – це незвичне поєднання
Доповідачка наголосила, що  жінка в цих організаціях не об’єкт захисту, вона активний суб’єкт – це вона є захисницею, наголосила пані Єлена. Самоідентифікація «солдатських матерів» була з самого початку юридичною, а отже – правозахисною. Це називається «відповідальне материнство», коли жінки повинні стати освіченими, знати закон. Жінка відмовляється віддавати свою дитину як жертву державі. Якщо для християн основний текст – це Біблія, то для жіночих ГО – це закон, який повинен охороняти їх дітей. Доповідачка звернула увагу, що при цьому виникає антиномічний діалог-війна із владою, адже жінки захищають дітей від влади, яка є ворогом. З іншого боку, щоб вирвати свою дитину з пащі дракона, треба з цим драконом якось домовитися або приспати його.
12788087_10209606541748537_252349463_nЦі спільноти засновані на лінійних зв’язках, на співпереживанні. Таким чином, організацію цих спільнот Єлена Волкова порівнює з християнськими сестринствами. Ще одне цікаве питання, чому саме матері об’єднуються, беруть на себе «чоловічу роль» захисниці, рятівниці, яка вміє протистояти державній машині, оперувати законами. А де в цій ситуації батьки? Є думка, що для чоловіків – це небезпечніше, тому жінки захищають і своїх чоловіків.
Показова історія Світлани Давидової, матері сімох дітей, яка зателефонувала в українське консульство повідомити про присутність російських військ в Україні. Її арештували, але згодом, через протести і відсутність складу злочину – відпустили. Звичайно, тут виникає «патріархальний момент», адже якби вона не була матір’ю, чи її відпустили б.
Серед організацій, які лекторка назвала «жіночі спільноти на крові», є відносно нові організації «Русь сидящая», які об’єднує матерів, жінок ув’язнених, які стараються забезпечити захист прав в’язнів та «Зона права», які намагаються визволяти тяжкохворих людей з таборів. Хоча в цих рухах беруть участь і чоловіки, все ж основою тут також є жінки, а власне жінки-матері.

DSC00964Як формування «відповідального материнства» змінило образ Богородиці
На лекції доповідачка запропонувала розглянути образ Богородиці Правозахисту або ж «Human rights Mary». Крізь призму цінностей відповідального материнства та правозахисту, здійснили спробу реконструкції, як повинна була б повести себе Марія під час арешту Христа. Скажімо, вона мала би піти до Кайяфи або Пилата, і написати заяву, що затримання було незаконним, не було ордеру на арешт, в суді не було зачитано звинувачення, було відмовлено в захисті тощо. За словами доповідачки, такий образ Богородиці-захисниці, який формувався в жіночих ГО, в чомусь суперечить традиційному образу Марії, як опікунки держави, образу, який закликає жінок жертвувати своїми синами ради блага вітчизни.
Таким чином, можна говорити про зіткнення різних образів Богородиці, різних уявлень про материнство, за якими стоять різні культури, різні системи цінностей. Це протистояння правозахисниць і репресивної політичної релігії; відкрита екуменічна позиція, яка уникає фіксації релігійної ідентичності проти релігійного націоналізму РПЦ; це пацифізм проти мілітаризму; і закон проти «благодаті беззаконня».