Академічна програма лекторію 2017-2019 рр.

Осінній семестр 2017-2018 академічного року

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЖІНОЧА НОН-ФІКШН ЖУРНАЛІСТИКА 

Лекторка: Титаренко Марія 

Анотація курсу

Курс покликаний ознайомити студентів із жанром нон-фікшн: його ґенезою, класифікацією, представницями американської та української традицій. Новий журналізм (New Journalism) виник у США в 1960-ті, він також відомий також як літературна/альтернативна/нарративна журналістика, неожурналістика, паражурналістика, нон-фікшн, проза сирого факту, суб’єктивна проза, документальний роман, література ідей, ґонзо-журналізм. Таке розмаїте семантичне гніздо свідчить передовсім про багатство відтінків самого нон-фікшну, але також і про різні підходи до його вивчення. Нині в США надруковано десятки антологій з нон-фікшну під різними редакціями та назвами; укладених за тематичними, ґендерними чи хронотопними ознаками. Від 2005 року щорічно видається «книга найкращих жіночих подорожніх творів, основаних на правдивих подіях». Окрім антологій, в американських бібліотеках та книгарнях можна знайти чимало посібників із нон-фікшну, журналів, дайджестів та ін. На жаль, в Україні цей феномен і досі залишається не вивченим на теоретичному рівні, ані широко практикованим на практичному. Отож, курс покликаний розкрити феномен нон-фікшну на конкретних жанрово-стилістичних прикладах (авторських кейсах) в межах масштабної типологічної палітри українського жіночого нон-фікшну: автобіографічного, подорожнього, історичного, екологічного та ін. Окрім того, в межах курсу окремо приділено увагу вивченню нон-фікшну у форматах репортажу та інтерв’ю. Студенти зможуть не лише вивчити жанрову та тематичну специфіку українського нон-фікшну, але також спробують і самі писати власні авторські проби. Задля цього в межах курсу передбачено два практикуми, де студенти будуть вправлятися у стилістиці, доборі лексики, використання різних семантичних і стилістичних прийомів тощо. Прикінцеві заняття курсу присвячені обговоренню студентських проб. Найкращі тексти можуть бути рекомендовані для публікації у серії нон-фікшн видавництва Темпора або деінде.

 

ПРОБЛЕМА ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГІВ (ЖІНОЧИЙ ВИМІР)

Лекторка: Наталія Мачинська 

Анотація курсу

У громадському транспорті часто зустрічаються жінки з таким виразом обличчя, що мимоволі на думку спадають запитання: Чи завжди вона така напружена, невдоволена, похмура, із зневажливим трохи зверхнім поглядом? Де вона працює? Чи не доводиться їй мати справу з відвідувачами, клієнтами, пацієнтами, учнями, покупцями? Як їм ведеться з таким чиновником, менеджером, лікарем, учителем, продавцем? А раптом весь цей  «емоційний букет» приноситься додому? Чи не страждають від цього близькі та рідні? А, може, з цією жінкою відбувається чарівна метаморфоза, і лишень переступивши поріг рідної домівки, вона відразу стає лагідною і поступливою? А якщо ні? Професія педагога – одна з тих, де синдром «професійного вигорання»  є найбільш поширеним. Навчальне навантаження педагога становить приблизно 22-27 годин на тиждень, окрім цього, 13-18 годин відводиться додатково на інші види педагогічної діяльності. Отже, робочий тиждень викладача становить в середньому 35-45 годин. Такі перевантаження можуть призвести до виснаження моральних і фізичних сил, а згодом і до «професійного вигорання». Серед педагогів 80 % – жінки, з них 45 % потерпає від синдрому «професійного вигорання». Синдром «професійного вигорання» є стресовою реакцією, яка виникає внаслідок довготривалих професійних стресів середньої інтенсивності.

Програма курсу розроблена таким чином щоб:

  • сприяти засвоєнню студентами та магістрантами необхідних теоретико-методологічних підходів, концепцій та теорій у межах дисциплін соціально-педагогічного циклу;
  • сприяти формуванню теоретичних знань та практичного досвіду щодо виявлення ознак синдрому емоційного вигорання;
  • забезпечити формуванню умінь та навичок щодо проведення профілактичних заходів для попередження проявів синдрому професійного вигорання;
  • залучати студентів та магістрантів до проведення тренінгових вправ та тренінгових занять з метою формування професійно-зорієнтованих умінь і навичок;
  • сформувати особистісну позицію стресостійкості.

 

СУЧАСНА ВІЙНА ОЧИМА ЖІНОК

 Лекторка: Тетяна Лапан

Анотація курсу

Курс спрямований на оволодіння теоретичними знаннями та практичними навичками сучасної усноісторичної практики, яка включає: підготовку та проведення інтерв’ю (з обов’язковим оформленням усієї необхідної супровідної документації та подальшим транскрибуванням записаних інтерв’ю), аналіз усних історій (насамперед наративний та реконструктивний), різноманітні форми оприлюднення результатів проведеного дослідження як у науковому, так і широкому публічному форматі.

 

Основні завдання курсу:

  1. Ознайомити студентів з дослідницькими основами жіночої усної історії як різновиду соціально-гуманітарних студій.
  2. Навчити студентів розуміти «усне інтерв’ю» як процес та як джерело інформації. Навчити проводити самостійне поглиблене інтерв’ю.
  3. Допомогти оволодіти навиками розшифрування, первинного кодування та квалітативного аналізу усного інтерв’ю.
  4. Навчити виконувати базовий об’єднаний контент-аналіз інтерв’ю.
  5. Навчити працювати у складі творчих міні-груп з метою проведення колективної науково-дослідної роботи.

 

Методи та процедури навчання: Цей курс побудовано на інтерактивних методах викладання. Методологічна частина курсу базується на лекційно-семінарських заняттях, відвідування та ступінь участі в яких буде обліковуватися. Під час семінарських занять методологічної частини курсу студенти заохочуватимуться за вибором до реферування та презентації наукових текстів із відповідних тематик. Більшість занять методичної частини відбуватиметься в режимі індивідуальних консультацій, а тому їхнє відвідування не є обов’язковим (за виключенням днів індивідуальних та колективних презентацій). Важливим моментом у методах та процедурах навчання є участь студентів у виконанні дослідження, базованого на методі усної історії, на тему участі жінок у збройному конфлікті на Сході України. Принциповою основою методичної частини є самостійна робота студента/ки із проведення, систематизації, розшифрування та контент-аналізу індивідуального поглибленого інтерв’ю. Кожний/на студент/ка має здійснити презентацію проведеного інтерв’ю та виконаного контент-аналізу. Під час проведення та оцінювання кожного з навчальних завдань велика увага присвячуватиметься зворотному зв’язку, завдяки якому кожний/на студент/ка отримає детальний аналіз допущених помилок чи неточностей.

 

Весняний семестр 2017-2018 академічного року

THE ETERNAL FEMININE: WOMEN CHARACTERS IN THE BIBLE AND LITERATURE

Лекторка: Єлена Волкова

Анотація курсу

 

As its title suggests the course has a two-fold purpose: to introduce the female characters both in the Bible and Literature, which means to explore the relationship of a variety of stories, poems and plays to the Bible. The Reformation’s emphasis on the Bible as the major authority and the appearance of German criticism inspired many writers of the Enlightenment and the Age of Romanticism to present biblical characters and stories in a new   humanistic light. While philosophy cultivated rational criticism, literature saw the divine centre for individual revelation in the heart. First and foremost, writers presented a new interpretation of negative or suffering biblical characters who seem to have been unfairly punished or cursed by God. Inspired by the Christian revelation of God as a God of love, literature often rewrites the Old Testament stories in a sympathetic and forgiving spirit. Feminist and Gender studies brought a new perspective to the Bible and Literature studies which is to be discussed in the context of the premodern vs modern, secular vs religious, imagination vs revelation.

 

ОБРАЗ СВЯТОЇ У САКРАЛЬНОМУ МИСТЕЦТВІ ВІД РАННЬОХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕПОХИ ДО ХХ СТ. (ІКОНОГРАФІЧНИЙ ТА ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТИ)

Лекторка: Марія Цимбаліста

Анотація курсу

Жіночі образи займають ключове місце в історії світу вже від моменту його створення Богом, протягом біблійних часів і в Новозавітній історії християнства, досягаючи кульмінації у постаті Марії – Богородиці. Курс є спробою виокремити постаті святих дів у християнській культурі на тлі інших святих та представити їх відображення у церковному мистецтві. Умовний поділ курсу на дві частини допоможе розставити акценти у цій до сьогодні недостатньо вивченій тематиці та глибше пізнати старозавітні образи праведних жінок-матерів, відкритих на зустріч із Богом учениць Христа, перших слугинь Церкви Христової, мучениць та аскеток, володарок, що подібно до апостолів благовістили правду про Христа світові. Перша частина матиме характер іконографічний і запрезентує специфічні риси, атрибутику, а також типи святості, що на основі біблійної та церковно-історичної традицій склалися у християнському живописі. Друга частина курсу дасть можливість представити святих у їх історичному та літургійному контекстах, що стосується розташування образів святих дів у системі розпису храму, побачити стилістичні зміни у розмаїтих іконографічних типах, а також звернути увагу на особливості розвитку іконографії святих в Україні й, поза тим, розглянути також сучасний стан та відношення до жінки та її святості у мистецтві.

 

Осінній семестр 2018-2019 академічного року

ЖІНКИ І ВІЙНА: СПЕЦИФІКА ДОСВІДУ І ЙОГО РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ

Лекторка: Марта Гавришко

Анотація курсу

Чоловіки і жінки переживають війну неоднаково. Різницю досвіду визначають: політичні, соціально-економічні, культурні обставини, гендерні норми, міфи, стереотипи та особисті інтенції. Консервативні уявлення про ролі обох статей на війні конструюються в рамках дихотомій: чоловік – творець війни, жінка – миру; чоловік відбирає життя – жінка дає; чоловік далеко від дому, жінка –оберігає сімейне вогнище і чекає чоловіка; символом чоловіка у війні є дух, тоді як жіночим – тіло. Однак війни минулого століття і сьогодення показують, що реальний досвід жінок і чоловіків виходить далеко за «нормативні» рамки. Його можна розглядати не лише в трикутнику «жертва, героїня, зрадниця». Багато жінок стають солдатками, захисниками чоловіків (хворих, немічних, або тих, які переховуються від війни), вони вимушено, або свідомо жертвують материнством, вони беруть участь у насильницьких практиках, опановують «чоловічі» професії в тилу, виборюють позиції у владній ієрархії. Парадоксально, але жахлива суть війни може сприйматися не лише як трагедія. Для багатьох жінок вона стає можливістю самореалізації та емансипаційним проектом.

Мета курсу – показати як українські жінки різного віку, національності, освіти, віросповідання, соціального походження і статусу відчувають і переживають війни, які ролі і функції опановують, як війна змінює їхнє повсякдення, впливає на відносини з владою, особисті стосунки, як жінки стають однією з найвразливіших соціальних груп в зоні збройних конфліктів і які стратегії виживання застосовують, як розповідають і мовчать про війну. Головними об’єктами вивчення стануть Велика війна, польсько-українська і радянсько-українська війни, Друга світова війна, антирадянська боротьба національного підпілля і сучасна війна на Сході України.

Студенти матимуть змогу проаналізувати як спеціальну літературу по темі, так і різноманітні джерела (его-документи, архівні матеріали, художні твори, кінофільми, фото, аудіоматеріали, агітаційні плакати, постери, рекламні оголошення тощо).

 

ЖІНОЧІ ПОСТАТІ У ФІЛОСОФІЇ ХХ СТОЛІТТЯ

Лекторка: Орися Біла

Анотація курсу

Чи має філософія особливе жіноче обличчя? Чи теми, яких торкаються у своїх працях філософині, відрізняться від «чоловічої» філософії? У цьому курсі ми спробуємо дослідити творчість видатних жінок-філософинь ХХ століття в контексті тих соціально-економічних, політичних та культурних обставин, з яких вони формувалися як мислительки. Сьогодні в це важко повірити, але ще сто років тому університетська освіта була винятково чоловічою справою. І хоча Окфорд та Кембрідж допускали жінок-слухачок, у них не було жодного шансу отримати офіційний диплом майже до 1950-х рр. Тому не дивно, що найкращі з філософинь ХХ століття не мали докторських ступенів з філософії. Однак, це не применшує вартості їхніх праць у царині етики і естетики, філософії культури, філософської антропології, психоаналізу, філософії мови, екзистенціалізму, феноменології чи пост-структуралізму. Впродовж шістнадцяти занять (32 ауд. год.) студенти матимуть змогу ознайомитися з життям та творчістю Сімони Вейль (1909-1943), Едіти Штайн (Святої Терези Бенедикта від Хреста) (1891-1942), Сімони де Бовуар (1908-1986), Ганни Арендт (1906-1975), Люсі Ірігарай (1930), Юлії Крістевої (1941), Сюзанни Лангер (1895-1985) та Елен Сіксу (1937). Студенти матимуть змогу не просто заглибитися в нюанси сучасної філософії, а й контекстуалізувати її жіночий сегмент, що майже не представлений у традиційних підручниках з історії філософії. Засвоєння програми курсу сприятиме формуванню і розвитку у студентів теоретичного мислення, здатності творчо розглядати політичні і культурні явища і процеси ХХ ст., володіти методологією пізнання та практичної діяльності.

 

Весняний семестр 2018-2019 академічного року

FEMALE FACES IN OLD TESTAMENT, CULTURE AND THEOLOGY

Лекторка: Галина Теслюк

Анотація курсу

This course offers an overview of female figures in the Old Testament/Hebrew Bible and also explores how these women were perceived and interpreted within European cultures. Students will investigate the socio-cultural contexts of the biblical texts to gain a critical understanding of women’s life in ancient Israel. They will also have an opportunity to familiarize themselves both with theological concepts which embody perceptions of biblical women and with cultural representations of these female figures in art, poetry, narratives, and theatre/cinema. In this course special attention will be given to the ongoing influence of the biblical texts on the life of women in churches and in European societies.