Відкрита лекція Ольги Посунько “Жінка-злочинниця: портрет на тлі судового процесу (за матеріалами Південної України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.)”

18 лютого 2022 р. запрошуємо на відкриту лекцію «Жінка-злочинниця: портрет на тлі судового процесу (за матеріалами Південної України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.)»

 

Доповідачка – Ольга Посунько – кандидатка історичних наук, доцентка, завідувачка кафедри історії України Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара.

Наукові зацікавлення: соціальна історія Південної України другої половини ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.; історія судової системи регіону у вказаний період; проблеми заселення Південної України у другій половині ХVІІІ ст.

Публікації:

  • «…В рассуждении женскаго полу моего неудобно…». Захист майнових інтересів жінок у судах Катеринославського намісництва у 80-90-х рр. ХVІІІ ст. // Соціум. Альманах соціальної історії. 2017. Вип. 13 – 14. С. 215 – 234.
  • «Детские преступления» и преступления против детей в судебной практике последней четверти ХVІІІ века (по материалам Государственного архива Днепропетровской области) // Tabularium Historiae. Bydgoszcz, 2018. Т. III. C. 125 – 152.
  • Катеринославський совісний суд (1784 – 1866 рр.): етапи та особливості діяльності // Український історичний журнал. 2020. №6. С. 57 – 68.

Час проведення: 16.30 – 18.00

Місце: Гуманітарний факультет УКУ (вул. Козельницька, 2а), авд. 424 (семінарська кімната)

 

Зростання жіночої злочинності, яке спостерігалося поряд із процесами модернізації, так  хвилювало і бентежило  суспільство, що вже у другій половині ХІХ ст. це стало предметом активного дослідження правників, криміналістів, психіатрів. Усвідомлення потреби попередження правопорушень формувалося між розумінням важливості соціально-економічних умов життя  і пошуками вроджених нахилів індивіда до девіацій. І допоки велися запеклі дебати, тенденція все ж не змінювалася.

У лекції доповідачка пропонує подивитися на період, що передував добі реформ і який вже демонстрував нові суспільні тенденції. Йдеться про кінець ХVІІІ – першу половину ХІХ ст., коли на українські землі було поширено нову судову систему згідно «Установлень для управління губерній Всеросійської імперії» 1775 р.

Судові справи, хай не вичерпно, та все ж дають уявлення про специфіку жіночої злочинності, причини її зростання, суспільну реакцію. Але найголовніше, вони часто дають можливість «висловитися» жінці з тих верств населення, які у вказаний період були «безголосі». І як не дивно, серед причин і обставин, що штовхали жінку до делікту, було місце і почуттям, скупо зафіксованим судовими чиновниками.