Координаторка Лекторію СУА Галина Теслюк взяла участь у міжнародній конференції Європейської асоціації жінок-богословів

1 конференція З 17 по 21 серпня 2015 р. у Православній академії Криту відбулася міжнародна конференція Європейської асоціації жінок-богословів «Слово надії для світу». Ця вже шістнадцята поспіль конференція стала доброю нагодою для жінок, які займаються дослідженнями у різних ділянках богослов’я, поділитися своїми напрацюваннями у сфері соціальної справедливості і пошуку шляхів виходу із кризових становищ крізь призму богослов’я. Острів Крит був обраний як місце проведення конференції, оскільки, за задумом організаторів, таке географічне розташування дало можливість жінкам із південно-східних країн та держав Близького Сходу долучитися до цього заходу.

 

У центрі уваги учасниць конференції був миротворчий потенціал слова Надії, виражений у священних текстах релігійних громад, у культурних надбаннях та академічних богословських дослідженнях, зроблених різними людьми у різних соціальних і культурних контекстах. Саме Надія, на велике переконання учасників заходу, має здатність змінити на краще світ, що страждає від дискримінації, утисків, соціальної та екологічної деградації, несправедливості та експлуатації. Учасниці зустрічі не обмежилися лише обговоренням деструктивних стосунків щодо людей, але і щодо інших створінь. Роль жінок у поширенні цієї вістки Надії, їхня соціальна активність та участь у перетворенні цього світу була в центрі уваги конференції. Доповідачі та учасники конгресу обговорювали питання пошуку шляхів донесення Доброї Новини сучасним європейцям і впливу на процеси формування культурного та політичного соціуму Європи.

 

На завершальний день конференції відбулося пленарне засідання, присвячене українському питанню, зокрема конфлікту на Сході нашої держави, та питанню жіночої участі у пошуку богословських відповідей у цій боротьбі за незалежність. Гелен Зордрагер, викладач систематичного богослов’я Протестантського богословського університету Амстердаму і гостьова лекторка Інституту екуменічних студій УКУ, виголосила доповідь «Чи надія потребує героїв?», у якій запропонувала феміністичне прочитання ролі богослов’я і наративів спасіння у російсько-українському конфлікті. Варто згадати, що у пленарному засіданні брали участь також представниці Росії. Одна з них, Єлена Волкова, крізь призму маріології доповідала про долю росіянок-матерів, сини-солдати яких загинули в неоголошеній війні Росії з Україною. Попри складні політичні обставини, окремі жінки в Росії борються за справедливість у своїй власній країні і усвідомлюють вину своєї країни в розв’язанні конфлікту на сході України.

 

3 конференція
Фото на прощання: Галина Теслюк, Єлена Волкова, Гелен Зордрагер

Представниця України на Конгресі, координаторка Лекторію СУА та викладач кафедри богослов’я Галина Теслюк, запропонувала біблійний підхід до інтерпретації Українського Майдану, взявши за модель біблійні жіночі постаті Міріам (сестри Мойсея) та Дебори/Яель (жінок-суддів). «Надія жінок на краще місце, щоб у ньому жити» – ось що було тематичним фокусом її міждисциплінарної доповіді. Доповідачка показала паралель між обставинами, у яких перебували біблійні героїні та сучасні українські жінки в умовах революції. Ці обставини характеризуються переломним моментом, ментальними трансформаціями, необхідністю робити доленосні рішення. Як давньоїзраїльський контекст Міріам, Дебори чи Яель, коли Ізраїль, ще нещодавно вийшовши з єгипетського рабства, робив перші націєтворчі кроки, так і контекст сучасних жінок України характеризується зміною рабської пострадянської ментальності на шляху до національного самовизначення. Мало того, Революція Гідності і все те, що за нею слідувало, стали лакмусовим папірцем, який показав, що ієрархічні структури часто не можуть запропонувати адекватних відповідей на кризи, натомість жінки здатні брати на себе цілком неочікувані і нетрадиційні для себе ролі задля спільної справи, задля реалізації поки що радше номінальної незалежності у незалежність реальну. Існують різні форми жіночої активності і лідерства, як різними були самі жінки Майдану за своїм віком, віросповіданням, соціальним становищем, професією тощо.

 

Чи не найбільшим успіхом участі Галини Теслюк у конференції було те, що їй удалося пролити світло своїм колегам-богословкам з інших країн Європи на реальний стан справ на Сході України, а саме що ідеться про агресивну інтервенцію з боку іншої країни, а не про громадянську війну. Крім того, тема українського жіноцтва у визвольних рухах України хоч і привертає все більше уваги, але проте досі не є досліджена повноцінно.