Академічна програма лекторію 2015-2017 pp.

Осінній семестр 2015-2016 академічного року

Назва курсу: «СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЖІНОЧА НОН-ФІКШН ЖУРНАЛІСТИКА» 

Лекторка: Титаренко Марія 

Анотація курсу

Курс покликаний ознайомити студентів із жанром нон-фікшн: його ґенезою, класифікацією, представницями американської та української традицій. Новий журналізм (New Journalism) виник у США в 1960-ті, він також відомий також як літературна/альтернативна/нарративна журналістика, неожурналістика, паражурналістика, нон-фікшн, проза сирого факту, суб’єктивна проза, документальний роман, література ідей, ґонзо-журналізм. Таке розмаїте семантичне гніздо свідчить передовсім про багатство відтінків самого нон-фікшну, але також і про різні підходи до його вивчення. Нині в США надруковано десятки антологій з нон-фікшну під різними редакціями та назвами; укладених за тематичними, ґендерними чи хронотопними ознаками. Від 2005 року щорічно видається «книга найкращих жіночих подорожніх творів, основаних на правдивих подіях». Окрім антологій, в американських бібліотеках та книгарнях можна знайти чимало посібників із нон-фікшну, журналів, дайджестів та ін. На жаль, в Україні цей феномен і досі залишається не вивченим на теоретичному рівні, ані широко практикованим на практичному. Отож, курс покликаний розкрити феномен нон-фікшну на конкретних жанрово-стилістичних прикладах (авторських кейсах) в межах масштабної типологічної палітри українського жіночого нон-фікшну: автобіографічного, подорожнього, історичного, екологічного та ін. Окрім того, в межах курсу окремо приділено увагу вивченню нон-фікшну у форматах репортажу та інтерв’ю. Студенти зможуть не лише вивчити жанрову та тематичну специфіку українського нон-фікшну, але також спробують і самі писати власні авторські проби. Задля цього в межах курсу передбачено два практикуми, де студенти будуть вправлятися у стилістиці, доборі лексики, використання різних семантичних і стилістичних прийомів тощо. Прикінцеві заняття курсу присвячені обговоренню студентських проб. Найкращі тексти можуть бути рекомендовані для публікації у серії нон-фікшн видавництва Темпора або деінде.

 

Весняний семестр 2015-2016 академічного року

Назва курсу: «ЖІНОЧІ ОБЛИЧЧЯ ОУН ТА УПА: СПЕЦИФІКА ДОСВІДУ ТА ЙОГО РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ »

Лекторка: Марта Гавришко 

Анотація курсу

Війну не прийнято вважати жіночою справою. Великою мірою тому у історичному наративі про українське збройне націоналістичне підпілля і УПА переважають образи чоловіків. Однак ОУН і повстанський рух 1940-1950-х років стали масовим явищем лише після залучення до нього тисяч жінок різного віку, освіти і соціального походження. Мотивація жінок була неоднаковою: хтось ішов за покликом серця і через відданість ідеям боротьби за визволення України, хтось подався услід за чоловіком, нареченим, братом (сестрою), батьками. Були й ті, що опинилися в підпіллі та УПА вимушено: через примусову мобілізацію, страх перед репресіями нацистської і радянської влади, арешт родичів, донос друзів, знайомих, сусідів, безвихідність становища. Однією з цілей курсу є проаналізувати основні функції жінок в ОУН і УПА (господарські, медичні, зв’язку, пропаганди, розвідки тощо), їхній бойовий досвід і політику УПА з використання жінок як військового ресурсу. Окрему увагу буде присвячено вивченню залученості жінок до системи прийняття рішень та різних форм гендерної дискримінації і насильства. Важливий комплекс проблем, запропонований студентам для аналізу, стосуватиметься повсякденного і особистого життя підпільниць і повстанок. Через специфіку діяльності ОУН та УПА приватність переставала бути цінністю, перетворюючись на важливий фактор безпеки і ефективної діяльності їхніх структур. Попри це поза увагою дослідників залишаються питання жіночої тілесності, репродуктивної поведінки, особистої гігієни, сексуальності і романтичних зв’язків. Порушити мовчанку навколо приватного життя в ОУН та УПА перешкоджає брак джерел, фрагментарність та селективність інформації в них. Спогади торкаються теми лише поверхово, вибудовують романтизовану версію інтимності, оминаючи незручні та відверто компрометуючі аспекти. Студенти матимуть змогу проаналізувати різні джерела (архівні матеріали, опубліковані документи, мемуари, кінофільми тощо) та історичні праці із вказаної тематики і зробити висновки про співвідношення особистого і публічного в житті учасниць підпілля ОУН та УПА. 

 

Назва курсу: «ПОЧИТАННЯ ПРЕЧИСТОЇ ДІВИ МАРІЇ  У ЖИТТІ ЦЕРКВИ (МАРІОЛОГІЯ)»

Лектор: Петро Сабат

Анотація курсу

Мета цього курсу  – вивчення студентами закономірностей історичного та богословського розвитку поширення марійського культу в житті Церкві від найдавніших часів до сьогодення. Догма про Богоматеринство Пречистої Діви Марії прийнята на III Вселенському Соборі у Ефесі в 431 році послужила особливим поштовхом до розвитку марійського культу в Церкві як серед духовенства, так і вірних. Історія також свідчить, що почитання Пречистої Діви Марії також увібрало певні релігійні сентименти, важливу роль жінки у християнстві, приватні об’явлення і містичні видіння, які почасти творили сюжети поодиноких свят. Важливими джерелами дослідження марійського культу є вчення Отців Цекрви та постанови Вселенських Соборів. Висвітлення тем даного курсу здійснюватиметься на основі всестороннього ознайомлення з історичними, культурологічними та літургійними джерелами.

В результаті вивчення дисципліни студенти матимуть змогу:

  • вивчити біблійно-догматичні основи марійського культу;
  • дослідити через літургійні тексти, як Церква прославляє Пресвяту Богородицю в літургійному році;
  • дізнатися історію виникнення різних типів богородичних ікон, та їх побачити візуально;
  • визначити пасторальну корисність поширення марійського культу в народі;
  • навчитися застосувати набуті маріологічні знання для внеску у розвиток сучасного богослов’я нових підходів, притаманних ідентичності Київської християнської традиції.

 

 

Осінній семестр 2016-2017 академічного року

Назва курсу: «ПСИХОЛОГІЯ ЖІНКИ: ГЛИБИННОПСИХОЛОГІЧНИЙ ВИМІР» 

Лекторка: Христина Турецька

Анотація курсу

Виникнення психоаналізу у значній мірі зобов’язане дослідженню психіки пацієнтів-жінок (випадки Анни О., Катаріни, Еммі фон Н., Люсі Р., Елізабет фон Р., Дори та ін.). Незважаючи на це, психоаналітичні ідеї та концепції мали «чоловічу орієнтацію», тобто виходили з уявлень З. Фройда про розвиток дітей та дорослих чоловічої статі. З цього приводу К. Хорні у статті «Відхід від жіночості» (1926) писала, що «психоаналіз – творіння чоловічого генія, ті, хто розвивав його ідеї, були чоловіками, цілком природна і закономірна їх орієнтація на чоловічу психологію й немає нічого дивного в тому , що розвиток чоловіків їм більш зрозумілий, ніж розвиток жінок». Проте з часом усе більше жінок-психоаналітиків полемізували з традиційним «чоловікоцентристським» підходом Фройда, розробляючи власне бачення специфіки жіночої психології.

Програма курсу складається із трьох частин: у першій частині викладені основні психодинамічні теорії щодо психосексуального та психосоціального становлення жінки, а саме погляди  Зігмунда Фройда та полеміка з ним жінок-психоаналітиків Карен Хорні, Жанін Шасге-Сміржель та Джойс МакДуґалл. Огляд кроскультурного виміру становлення жіночої ідентичності  дозволяє з іншого ракурсу поглянути на психоаналітичну проблематику співвідношення біологічного та соціального. Друга частина курсу містить огляд психодинамічного підходу до задач, які постають перед жінкою в період дорослості. Аналізуються чинники невротичної та характеристики зрілої любові. Розглядається материнський досвід та психологічні конфлікти, котрі його супроводжують. Також наводяться глибиннопсихологічна характеристика жіночої творчості та продуктивності. У третій частині викладено психопатологічні аспекти жіночого функціонування. Наводяться основні теорії психоаналізу, де здійснено спроби зрозуміти етіологію та можливості подолання жіночих проблем. Література до курсу містить тексти українською, російською та англійською мовами.

 

 

Весняний семестр 2016-2017 академічного року 

Назва курсу: «ЖІНОЧІ ПОСТАТІ У ФІЛОСОФІЇ ХХ СТОЛІТТЯ» 

Лекторка: Орися Біла 

Анотація курсу

Чи має філософія особливе жіноче обличчя? Чи теми, яких торкаються у своїх працях жінки-філософи, відрізняться від «чоловічої» філософії? У цьому курсі ми спробуємо дослідити творчість видатних жінок-філософів ХХ століття в контексті тих соціально-економічних, політичних та культурних обставин, з яких вони формувалися як мислителі. Сьогодні в це важко повірити, але ще сто років тому університетська освіта була винятково чоловічою справою. І хоча Окфорд та Кембрідж допускали жінок-слухачів, у них не було жодного шансу отримати офіційний диплом майже до 1950-х рр. Тому не дивно, що найкращі з філософинь ХХ століття не мали докторських ступенів з філософії. Однак, це не применшує вартості їхніх праць у царині етики і естетики, філософії культури, філософської антропології, психоаналізу, філософії мови, екзистенціалізму, феноменології чи пост-структуралізму. Впродовж шістнадцяти занять (32 ауд. год.) студенти матимуть змогу ознайомитися з життям та творчістю Сімони Вейль (1909-1943), Едіти Штайн (Святої Терези Бенедикта від Хреста) (1891-1942), Сімони де Бовуар (1908-1986), Ганни Арендт (1906-1975), Люсі Ірігарай (1930), Юлії Крістевої (1941), Сюзанни Лангер (1895-1985) та Елен Сіксу (1937). Студенти матимуть змогу не просто заглибитися в нюанси сучасної філософії, а й контекстуалізувати її жіночий сегмент, що майже не представлений у традиційних підручниках з історії філософії. Засвоєння програми курсу сприятиме формуванню і розвитку у студентів теоретичного мислення, здатності творчо розглядати політичні і культурні явища і процеси ХХ ст., володіти методологією пізнання та практичної діяльності.

 

Назва курсу: «ПРОБЛЕМА ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГІВ (ЖІНОЧИЙ ВИМІР)» 

Лекторка: Наталія Мачинська 

Анотація курсу

У громадському транспорті часто зустрічаються жінки з таким виразом обличчя, що мимоволі на думку спадають запитання: Чи завжди вона така напружена, невдоволена, похмура, із зневажливим трохи зверхнім поглядом? Де вона працює? Чи не доводиться їй мати справу з відвідувачами, клієнтами, пацієнтами, учнями, покупцями? Як їм ведеться з таким чиновником, менеджером, лікарем, учителем, продавцем? А раптом весь цей  «емоційний букет» приноситься додому? Чи не страждають від цього близькі та рідні? А, може, з цією жінкою відбувається чарівна метаморфоза, і лишень переступивши поріг рідної домівки, вона відразу стає лагідною і поступливою? А якщо ні? Професія педагога – одна з тих, де синдром «професійного вигорання»  є найбільш поширеним. Навчальне навантаження педагога становить приблизно 22-27 годин на тиждень, окрім цього, 13-18 годин відводиться додатково на інші види педагогічної діяльності. Отже, робочий тиждень викладача становить в середньому 35-45 годин. Такі перевантаження можуть призвести до виснаження моральних і фізичних сил, а згодом і до «професійного вигорання». Серед педагогів 80 % – жінки, з них 45 % потерпає від синдрому «професійного вигорання». Синдром «професійного вигорання» є стресовою реакцією, яка виникає внаслідок довготривалих професійних стресів середньої інтенсивності.

Програма курсу розроблена таким чином щоб:

  • сприяти засвоєнню студентами та магістрантами необхідних теоретико-методологічних підходів, концепцій та теорій у межах дисциплін соціально-педагогічного циклу;
  • сприяти формуванню теоретичних знань та практичного досвіду щодо виявлення ознак синдрому емоційного вигорання;
  • забезпечити формуванню умінь та навичок щодо проведення профілактичних заходів для попередження проявів синдрому професійного вигорання;
  • залучати студентів та магістрантів до проведення тренінгових вправ та тренінгових занять з метою формування професійно-зорієнтованих умінь і навичок;
  • сформувати особистісну позицію стресостійкості.