У весняному семестрі 2016-2017 н. р. студент(к)и УКУ прослухали вибірковий навчальний курс Орисі Білої «Жіночі постаті в філософії ХХ ст.»

У весняному семестрі 2016-2017 н. р. студент(к)и УКУ прослухали вибірковий навчальний курс «Жіночі постаті в філософії ХХ ст.», який прочитала к.ф.н., завідувачка кафедри філософії Орися Біла. Для багатьох учасниць курсу стало відкриттям, що жіночий голос настільки якісно присутній у філософській науці, адже його майже не помітно у публічному дискурсі, зокрема в курсах і підручниках з історії філософії.

Слухачі – студент(к)и бакалаврських та магістерської програм з історії, культурології, богослов’я та соціальної педагогіки – мали нагоду дізнатися про життя та творчість Симони Вейль, Едіт Штайн, Симони де Бовуар, Ганни Арендт, Сюзан Зонтаг, Айн Ренд, Юлії Крістевої та Гаятрі Чакраворті Співак. Оскільки для багатьох це був перший курс з філософії як такої, вони також довідалися про особливості розвитку сучасних філософських шкіл і напрямків, таких як феноменологія, релігійна філософія, персоналізм, екзистенціалізм, психоаналіз, постструктуралізм, постколоніальні дослідження тощо. Курс був побудований таким чином, що студент(к)и не просто вивчали про філософинь, але насамперед мислили разом з ними, читали тексти, сперечалися про їхні ідеї та намагалися зрозуміти позицію своїх «співрозмовниць». Оскільки сфери, в яких працювали досліджувані філософині, були дуже різними і часто міждисциплінарними, студент(к)и отримали нагоду застосовувати здобуте знання відразу в інших ділянках гуманітаристики. Так, наприклад, дехто зізнався, що культурознавчі есеї Сюзан Зонтаг про фотографію допомогли їм краще зрозуміти специфіку власної спеціальності – культурології, а філософські роздуми Симони Вейль про значення страждання для духовного зросту стали відкриттям для тих, хто переживає схожий досвід у власному житті. Але особливо учасниць курсу зачепила творчість Симони де Бовуар, чиї тексти, видається, не застаріли і нині, особливо в умовах, коли жінка повинна змагатися не лише за професійне визнання, а й за можливість бути жінкою і професіоналом водночас. Сподіваємося, що «Жіночі постаті в філософії ХХ ст.» стануть натхненням і поштовхом до продовження вивчення філософії, зокрема її жіночого сегменту, який, безумовно, заслуговує на власне, достойне місце в історії.

Думки студенток про курс:

«З огляду на те, що я навчаюсь на соціальній педагогіці, мої знання філософії були дуже загальними. Проте це не стало перешкодою обрати курс «Жіночі постаті у філософії XX століття». Чи задоволена я цим курсом? Безумовно. Він дав мені можливість розглядати праці абсолютно різних, а інколи й зовсім протилежних за своїми поглядами жінок-філософинь, аналізувати їхні погляди, співпереживати та вибудовувати власну думку про філософські речі. Кожна із праць, котрі ми вивчали, стосувалась гострих, локальних й глобальних, явних і прихованих проблем соціуму. Можу сказати впевнено, кожен, хто обрав цей курс, знайшов у ньому щось для себе. Я, наприклад, дійшла висновку: для того, щоб зрозуміти суспільство, недостатньо лише соціально-педагогічної чи психологічної літератури. Й ще одне, Орися Біла – блискуча філософиня, викладачка й співрозмовниця.» Анастасія Дишкант, соціальна педагогіка, 3 курс

«Для мене цей курс був першим ґрунтовним знайомством з філософією взагалі, не лише жіночою. Я впевнена, що такий незвичний перший досвід сформує у мене особливе сприйняття філософії як науки. Було досить складно, але неймовірно цікаво дізнаватися про настільки різні способи мислення філософинь. Особливо приємно було бачити, що знання, здобуті на курсі “Жіночі постаті у філософії ХХ століття”, я зразу ж могла застосовувати і до інших предметів. Це стало для мене втіленням міждисциплінарності. У Сюзан Зонтаг, наприклад, ми читали культурознавчі есеї про фотографію, які допомогли мені краще зрозуміти і свою спеціальність.» Анастасія-Ярослава Цетнар, культурологія, 1 курс

«Пам`ятаю, я якось розмовляла з одним хлопцем про становище жінок у нашому суспільстві (досить поширена тема серед молоді). Пішла мова про видатних людей, зокрема у напрямку філософії. Ми наводили приклади: Рене Декарт та його метафізичні розмисли; Вольтер, Просвітництво та деїзм; і, звичайно, всім відомі Ніцше, Фройд та інші. Потім я настирливо почала твердити, що жінки також зробили великий влад чи могли б зробити, якби у них була така можливість, адже в часи цих філософів жінка могла лише придумувати нові рецепти… Мій співбесідник поставив мені одне запитання: «Тоді наведи мені приклад жінок-філософів, про що вони писали, до якої школи належали, яке було їхнє наукове становище». Скажу правду, у мене не було відповіді, що стало просто неприємним. І тоді я вирушила у самостійний пошук цих жінок – для мене це було важливим. Крім того, виникло питання: невже насправді немає жінок-філософинь? Чому на заняттях з філософії я не чула їхні імена? Тому я була просто безмежно рада, що з’явився вибірковий курс, присвячений темі жінок-філософинь. Наша лекторка Орися Біла з великим зацікавленням розповідала нам про Симону Вейль, Едіт Штайн, Симону де Бовуар (два томи якої «Друга стать» вже стоять у мене на поличці), Ганну Арендт (про яку я раніше чула, але не знала подробиць), Сюзан Зонтаг, Айн Ренд (три томи якої «Атлант розправив плечі» були мою прочитані раніше, але тепер я дивлюся на них по-іншому), Юлію Крістева (її стаття «Читати Біблію» змусила задуматися мене як богослова). Кожна з цих жінок залишилася у моєму зошиті і пам`яті. Тому справді цей курс був надважливий для мене як жінки. Я рада кожній парі, на яку змогла потрапити. Але найголовніше – я не просто прослухала курс і дізналася таку важливу для себе інформацію, але і в подальшому планую все більше розширювати свої знання щодо цієї теми.»   Аліна Ферко, богослов’я, 2 курс